Уявіть собі, що ваші літні близькі в будинку для людей похилого віку отримують половину порцій їжі тільки для того, щоб корпорація могла скоротити витрати і збільшити прибуток. Це лише одне з багатьох тривожних одкровень французького журналіста Віктора Кастаньє, зроблених ним під час трирічного розслідування діяльності найбільшого в Європі оператора послуг з догляду за хворими Orpea.

Проте не лише пацієнти розплачуються за це. У доповіді, опублікованій минулого місяця Центром розслідувань корпоративної податкової звітності та досліджень (ЦРКПЗД), розкривається, як Orpea викачувала гроші платників податків через дочірні компанії у відомому офшорі Люксембурзі для підживлення великої імперії нерухомості. Тим часом, працівники підприємств Orpea по всьому континенту б’ють на сполох з приводу жахливих показників компанії в галузі прав працівників, нестачі персоналу та безпеки.

Лобісти індустрії догляду стверджуватимуть, що це поодинокі випадки, роблячи при цьому все можливе, щоб звести нанівець будь-яку значущу реформу регулювання, і що уряди платять приватним постачальникам недостатньо. Але як керівник глобальної федерації профспілок працівників громадського обслуговування Інтернаціоналу громадського обслуговування я чула більш ніж досить жахливих історій, щоб зрозуміти, що Orpea – не виняток: така практика надто поширена.

У всьому світі державне фінансування витягується з наших систем догляду та переводиться на рахунки в офшорних банках або перетворюється на величезні дивіденди, тоді як пацієнти страждають, а працівники залишаються виснаженими, незабезпеченими ресурсами та нездатними виконувати свою роботу належним чином. Вливання додаткових коштів на цю зламану систему не вирішить проблему. Допоможе лише переоцінка догляду як суспільного блага.

Імперія власності

Забезпечення якісного догляду не є пріоритетом для таких компаній. Останні дослідження ЦРКНОІ показують, як Orpea обтяжує будинки для літніх борговими зобов’язаннями, збільшуючи фінансові витрати та залишаючи менше грошей на безпечний персонал та догляд, у той час як державне фінансування проходить через десятки прихованих підставних компаній, щоб допомогти збільшити портфель нерухомості. Водночас у мешканців виникають пролежні, а працівникам кажуть, що треба раціонально використовувати санітарні прокладки.

Зростання Orpea не було забезпечене високоякісними послугами. У книзі Кастаньє «Могильники», опублікованій у січні, стверджується, що компанія використала політичні зв’язки з колишнім міністром охорони здоров’я Франції, що допомогло отримати пріоритетний дозвіл для її будинків для людей похилого віку. Кастаньє стверджує, що йому запропонували 15 мільйонів євро за припинення розслідування. (Він відмовився.)

Нинішній генеральний директор Orpea назвав деякі претензії Кастаньє «необґрунтованими». Однак він був призначений на цю посаду після того, як його попередника було знято з посади у зв’язку з викриттями, які прем’єр-міністр Франції Жан Кастекс назвав «надзвичайно серйозними».

Нажива на нещасті

Багато подібних тенденцій проявляється і в інших країнах, у тому числі й у Великій Британії. Візьмемо канадську корпорацію з догляду за хворими Revera, яка створила цілий лабіринт підставних компаній на Джерсі, Гернсі та Люксембурзі, тоді як більшість її операційних компаній не сплачували податки. Або HC-ONE, яка переважно належить саудівському приватному інвестору, який шукав мільйони у фінансуванні пандемії і використав для перенаправлення прибутку лабіринт компаній – більшість  яких базувалися у ще одному офшорі – Кайманових островах.

Світова еліта знаходить все нові способи отримання прибутку зі злиднів та багатства з державного бюджету.

Доповіді ЦРКПЗД також показали, що навіть некомерційні організації Австралії змушені впроваджувати комерційні практики, якщо хочуть конкурувати, що демонструє, що приватне надання послуг є системним джерелом проблеми. Ці викриття стали поштовхом до створення королівської комісії, яка рекомендувала визнати право на догляд, забезпечити підвищення зарплат та покращення умов праці працівників, а також жорстке співвідношення між персоналом та мешканцями.

Катастрофічна поразка

COVID-19 не був причиною кризи у секторі догляду. Упродовж десятиліть уряди невпинно дотримувалися приватного підходу до догляду, який зазнав катастрофічної поразки, що нарешті визнають політики всього політичного спектру. Реформи, які наразі розглядаються, мають бути націлені на перехід до державного фінансування та догляду за людьми похилого віку.

Найголовніше, незалежно від будівель та споруд, догляд – це соціальна робота, яка лягає на плечі працівників. Підвищення якості догляду означає збільшення кількості персоналу, щоб працівники не були перевантажені. Це означає припинення нестабільних контрактів, щоб працівники могли зосередитись на роботі без додаткового стресу від того, що не знають, чи зможуть заплатити за житло. І це означає захист профспілкового членства, щоб працівники могли повідомляти про проблеми та домагатися покращення умов праці, не побоюючись розплати з боку роботодавців або навіть втрати роботи.

У цей Міжнародний жіночий день я говорю світовим лідерам в Організації Об’єднаних Націй про те, що такі зміни життєво необхідні для переходу до економіки, заснованої на догляді. Вони вплинуть на життя цієї переважно жіночої робочої сили, скоротивши неоплачувану і недооплачувану працю жінок.

Бурхливі оплески

Ці працівники тривалий час важко працюють у нестерпних умовах. Вони не хочуть, щоб їх змушували робити вибір між годуванням одного мешканця або зміною санітарної прокладки іншому. Вони не хочуть, щоб їм аплодували або називали героями. Вони хочуть змін, і вони хочуть їх зараз.

Це має бути хороша робота та гідна професія. Цього року ми запускаємо глобальний Маніфест догляду, в якому викладені негайні зміни, необхідні для запобігання новим кричущим скандалам і остаточному припиненню цієї кризи.

Настав час відновити соціальну організацію догляду та переоцінити роботу з догляду. Нажива не повинна мати місце в цьому секторі. Турбота про наших близьких не повинна бути джерелом класу активів.

Эта статья Розы Паванелли изначально была опубликована в Social Europe:

Covid-19 didn't cause the care crisis—privatisation did

The scandal of Europe’s biggest eldercare operator highlights how a public good has been turned into a private asset class.

https://socialeurope.eu/covid-19-didnt-cause-the-care-crisis-privatisation-did